Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 21.02.2024, 15:37

Спеціальна школа №26 Дніпровського району м.Києва

Меню нашого сайту
Категорії розділу
Мої статті [4]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 112
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

До уваги вчителів! Нові критерії оцінювання частина 2

Я У СВІТІ

(підготовчий, 1-4 класи)

Навчальний предмет «Я у світі» вивчається у 3-5 класах загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей і єскладовою освітньої галузі «Суспільствознавство». Метою навчального предмета «Я у світі» є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетенцій шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Тому при оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними соціальної і громадянської компетенціями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивацій щодо засвоєння різних видів соціального досвіду.

 

 При оцінюванні навчальних досягнень з предмета «Я у світі» враховуються :

  1. Знання/компетентність (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про себе,  українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в навколишньому середовищі; певні моральні уявлення й поняття.

Оцінці підлягають:

а) правильність;

б) повнота: фрагментарні, неповні, повні;

в) дієвість

  1. Навички та вміння/компетенції:
  • здійснювати спостереження за змінами у природному і соціальному середовищі; проводити елементарний дослід;
  • працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою, картою), занотовувати результати спостережень, дослідів у зошиті з друкованою основою;
  • дотримуватися правил поведінки у соціальному середовищі.

Оцінці підлягають: 

а) рівень сформованості практичних умінь та навичок: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;

б) ступінь самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з вчителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

  1. Ставлення до навчально–практичної діяльності; до людей, до самого себе, показниками якого є:
  • характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;
  • дійовість: від споглядального (пасивного) до дійового.
  • сталість: від епізодичного до сталого.

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І -початковий, ІІ - середній, ІІІ - достатній, ІV – високий) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах ( див. таблицю).

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів

Перший рівень – початковий. Учень за допомогою вчителя може розпізнати і назвати об'єкти природного і суспільного оточення. За допомогою вчителя відповідає на запитання однослівними відповідями, що містять фрагментарні знання про себе, навколишнє середовище, норми моралі.

Виконує практичні роботи, досліди, завдання у зошиті сумісно з вчителем, загальні висновки про результати виконання повторює, не усвідомлюючи їх суті. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення.

Байдуже  ставиться до праці, до природи, до людей, до навчання.

Другий рівень – середній. Учень може повторити  незначну частину навчального матеріалу(у межах 1—2 простих речень). Доповнює і уточнює свою відповідь за навідними запитаннями вчителя; може охаракте­ризувати предмет чи явище за алгоритмом, вказати їх неістотні ознаки.

Під керівництвом вчителя проводить спостереження, досліди, практичні роботи,  завдання у зошиті, формулює висновки.

Виявляє епізодичний інтерес до навчальної діяльності; потребує постійної активізації, контролю, у тому числі для дотримання правил поведінки (серед природи, в громадських місцях; правила збереження свого здоров'я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересів оточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; відповідальне ставлення до пам'яток культури, громадського майна,  своїх та чужих речей тощо).

Третій рівень – достатній. Учень в основному самостійно переказує більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. За незначної допомоги вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника; визначає окремі суттєві ознаки об'єктів, порівнює їх, встановлює взаємозв'язки у природі, між людиною і природою, між людьми. Матеріал в основному розуміє, може виокремити головне від другорядного, частково пояснити їх.

Самостійно спостерігає, виконує за зразком досліди, практичні роботи, завдання у зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. За допомогою вчителя формулює висновки.

Виявляє позитивне достатньо стале ставлення до навчання, доброзичливе та уважне ставлення до своїх однокласників і шкільних товаришів; прагне дотримуватись моральних правил.

Четвертий рівень – високий. Учень самостійно переказує більшу  частину навчального матеріалу, правильно відповідає на всі запитання у межах програмового матеріалу. Не помиляється при називанні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу; пояснює найпростіші закономірності природних і суспільних явищ; легко сприймає завдання, що вміщені у зошиті, підручнику. Пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

Виконує досліди, практичні роботи, спостереження, записи у зошиті за незначною допомогою вчителя, чи самостійно. Формулює та пояснює висновки, виокремлює головне від другорядного.

Виявляє стале, виразно позитивне ставлення до навчання, навколишнього світу, мораль­но-ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Рівень навчальних досягнень

Бал

Характеристика навчальних досягнень учнів

початковий

1

У учняне сформовані уявлення та поняття про  об’єкти природного і суспільного оточення.Дії переважно пасивного характеру.

Ставлення до навчання байдуже. Потребує повної підтримки та супроводу збоку вчителя.

 

 

2

Учень за допомогою вчителя фрагментарно не завжди правильно  впізнає  об’єкти природного і суспільного оточення.

Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

 Ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі  байдуже.Поведінка ситуативна.

 

3

Учень за допомогою вчителя фрагментарно не завжди правильно впізнає (називає) об’єкти суспільного оточення. За допомогою вчителя відповідає на запитання однослівними відповідями, що містять елементарні знанняпро себе, про  норми моралі. Спільно з учителем виконує окремі дії, часткові і загальні висновки про результати виконання досліду чи практичного завдання може повторити, неусвідомлюючи їх суті.Потребує постійного контролю, значноїдопомоги з боку вчителя.

 

  Має байдуже ставлення до навчання, праці, людей, норм  моралі, природи.

середній

4

Учень за допомогою вчителя та наочності відтворює незначний обсяг навчального матеріалу у формі елементарних уявлень. 

Потребує допомоги вчителя у виконання завдань у зошиті. Під керівництвом вчителя може виконати за зразком прості завдання. Потребує стимулювання,постійної активізації та контролю.

  Проявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.

 

5

Учень за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) незначну частину навчального матеріалу у формі загальних уявлень.  Матеріал в основному розуміє, але пояснити не може.

  За допомогою вчителя виконує за зразком прості завдання, застосовує набуті знання. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті.

Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне.

 

6

Учень не завжди точно відтворює до половини обсягу навчального матеріалу.    Матеріал в основному розуміє, за наведеними запитаннями вчителя доповнює і уточнює свою відповідь, може за алгоритмом схарактеризувати предмет чи явище, вказати їх неістотні ознаки.

  За поясненням вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове і стале.потребує постійної активізації, контролю, у тому числі для дотримання правил поведінки (серед природи, в гро­мадських місцях; правила збереження свого здо­ров'я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересівоточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; відповідальне ставлення до пам'яток культури, громадського майна,  своїх та чужих речей тощо).

 

достатній

 

 

 

 

 

7

Учень в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу,але допускає окремі неточності. 3а допомогою вчителя може пояснити, визначити окремі суттєві ознаки об’єктів.

   За незначною допомогою вчителя виконує досліди, спостерігає, виконує практичні роботи, завдання в зошиті.

   Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання праці, людей, моральних норм, природи.

 

 

8

Учень в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, виокремлює головне та другорядне, частково пояснює. 3 незначною допомогою вчителя встановлює взаємозв'язки у природі, між людиною і природою, між людьми.

  Самостійно, але не завжди правильно, виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в зошиті.

   Проявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, моральних норм,  природи.

 

 

9

 

Учень в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, пояснює, виокремлює головне та другорядне. 3а незначною допомогою вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника; визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, встановлює взаємозв’язки у природі, між людиною і природою, між людьми.

  Самостійно, але не завжди точно, виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в зошиті.

   Проявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи,   моральних норм.

 

Високий

10

Учень правильно, в основному повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Не помиляється у відтворенні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу, пояснює, виокремлює головне із другорядного.

Самостійно й правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в зошиті, в основному формулює висновки. Нове завдання виконує з незначною допомогою вчителя, переказує спосіб його виконання.

 Проявляє інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

 

11

Учень правильно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, виокремити в ньому головне та другорядне. Майже не помиляється у відтворенні конкретних відомостей.

Самостійно й правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в зошиті, обґрунтовує висновки, встановлює зв’язки і залежності об’єктів природи, формулює висновки. Самостійно й адекватно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних умовах. Самостійно й правильно виконує предметні, розумові, загальнонавчальні дії та аналогічні завдання. Пояснює спосіб їх виконання та використовує при розв’язанні інших аналогічних завдань. Нове завдання виконує з незначною допомогою вчителя, може відтворити(переказати) спосіб його виконання.

   Виразне стійке позитивне ставлення до навчання. Виявляє інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

 

 

12

Учень правильно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, виокремити в ньому головне та другорядне.

Самостійно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних та нових умовах. Самостійно й правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в зошиті, формулює і обґрунтовує висновки, встановлює зв’язки і залежності об’єктів природи. Нове завдання виконує самостійно, може відтворити(переказати) спосіб його виконання.

Проявляє виразне стійке позитивне ставлення до навчання, інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

 

 

 

ПРИРОДОЗНАВСТВО

(підготовчий, 1-4 класи)

При оцінюванні навчальних досягнень та життєвої компетентності з природознавства враховуються:

  1. Знання (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про певні об'єкти природи; взаємозв'язки в природі; про Україну, рідний край; охорону і збереження природи; методи пізнання природи.

Знання оцінюються за:

а) правильністю;

б) повнотою: фрагментарні, неповні, повні;

в) усвідомленістю: розуміння, виокремлення головного і другорядного; переказ, пояснення;

  1. Практичні навички та вміння:
  • здійснювати спостереження за змінами у природному середовищі; проводити елементарний дослід;
  • працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою, картою), занотовувати результати спостережень, дослідів у зошиті з друкованою основою;
  • дотримуватися правил поведінки у природному середовищі.

Практичні навички та вміння оцінюються:

а) за рівнем сформованості практичних умінь та навичок учня: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;

б) за ступенем самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з учителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

  1. Ставлення до навчально–практичної діяльності з природознавства: ставлення до природи, до людей, до самого себе, показниками якого є:
  • характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;
  • дійовість: від споглядального (пасивного) до дійового.
  • сталість: від епізодичного до сталого.

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ - достатній, ІV – високий) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю).

 

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів

І рівень – початковий. Учень (учениця) за допомогою вчителя може розпізнати і назвати об'єкти природного і суспільного оточення. За допомогою вчителя дає короткі відповіді / показує на малюнку, схемі; відповіді містять фрагментарні знання про себе, навколишнє середовище.

Виконує практичні роботи, досліди, завдання у зошиті спільно з учителем, загальні висновки про результати виконання не усвідомлює. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення.

Байдуже ставиться до праці, до природи, до людей, до навчання.

ІІ рівень – середній. Учень (учениця) може повторити незначну частину навчального матеріалу (у межах 1—2 простих речень). Доповнює і уточнює свою відповідь за запитаннями вчителя; може охарактеризувати предмет чи явище за алгоритмом, вказати несуттєві ознаки.

Під керівництвом учителя частково здійснює спостереження, досліди, виконує практичні роботи, завдання у зошиті.

Виявляє епізодичний інтерес до навчальної діяльності; потребує постійної активізації, контролю з дотримання правил поведінки на природі, у громадських місцях; правил збереження свого здоров'я.

ІІІ рівень – достатній. Учень (учениця) в основному переказує більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. За незначної допомоги вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника; визначає окремі суттєві ознаки об'єктів, порівнює їх, установлює взаємозв'язки у природі, між людиною і природою, між людьми. Матеріал в основному розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково пояснити їх.

Самостійно спостерігає, виконує за зразком досліди, практичні роботи, завдання у зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. За допомогою вчителя формулює висновки.

Виявляє позитивне, достатньо стале ставлення до навчання, доброзичливе та уважне ставлення до своїх однокласників і шкільних товаришів; прагне дотримуватись моральних правил.

ІV рівень – високий. Учень (учениця) самостійно переказує більшу частину навчального матеріалу, правильно відповідає на всі запитання у межах програмного матеріалу. Не помиляється при називанні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу; пояснює найпростіші закономірності природних явищ; легко сприймає завдання, що містяться у зошиті, підручнику.Пояснює практичну сутність правил охорони і збереження природи.

Виконує досліди, практичні роботи, спостереження, записи у зошиті за незначною допомогою вчителя чи самостійно. Формулює та пояснює висновки, виокремлює головне і другорядне.

Виявляє стале, виразно позитивне ставлення до навчання, навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе.

 

Таблиця

 

Рівень

Бал

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І – початковий

11

 Учень (учениця)за допомогою вчителя фрагментарно впізнає та називає об’єкти природного оточення.

 Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення.

 Виявляє на практиці байдуже ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі, природи.

22

 Учень (учениця)за допомогою вчителя не завжди правильно називає об’єкти природного оточення.

 Спільно з учителем виконує окремі дії, може повторити часткові і загальні висновки про результати виконання досліду чи практичної роботи, не усвідомлюючи їх суті. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

 Ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі, природи байдуже.

33

 Учень (учениця)за допомогою вчителя відтворює незначний обсяг навчального матеріалу у формі елементарних уявлень.

 Досліди і практичні роботи виконує поетапно, спільно з учителем.

 Має байдуже ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі, природи.

ІІ - середній

44

 Учень (учениця)за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) незначну частину навчального матеріалу у формі загальних уявлень. Матеріал в основному розуміє, але пояснити не може.

 Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконані завдань у зошиті. Під керівництвом учителя може виконати за зразком прості завдання.

Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.

55

 Учень (учениця)за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу у формі загальних уявлень, за наведеними питаннями вчителя доповнює свою відповідь. Матеріал в основному розуміє.

 З допомогою вчителя виконує за зразком прості завдання, застосовує набуті знання. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті.

 Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.

66

 Учень (учениця)відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, за наведеними питаннями вчителя доповнює й уточнює свою відповідь, може за алгоритмом схарактеризувати предмет чи явище, вказати їх несуттєві ознаки. За поясненням вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті.

 Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи.

ІІІ - достатній

 

77

 Учень (учениця)в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. 3а допомогою вчителя може пояснити, визначити окремі суттєві ознаки об’єктів.

 З незначною допомогою вчителя виконує досліди, спостерігає, виконує практичні роботи, завдання в зошиті.

 Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, моральних норм, природи.

88

 Учень (учениця)в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. Матеріал розуміє, виокремлює головне та другорядне, частково пояснює. 3 незначною допомогою вчителя встановлює взаємозв’язки у природі, між людиною і природою.

Самостійно, але не завжди правильно виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в зошиті.

 Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, моральних норм, природи.

99

 

 Учень (учениця)в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу, але допускає неточності. Матеріал розуміє, пояснює, виокремлює головне та другорядне. 3 незначною допомогою вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника; визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, установлює взаємозв’язки у природі, між людиною і природою, між людьми.

Самостійно, але не завжди точно виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в зошиті.

 Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи.

ІV – високий

110

 Учень (учениця)правильно, в основному повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Не помиляється у відтворенні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу, пояснює, виокремлює головне і другорядне.

 Самостійно й правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в зошиті, в основному формулює висновки. Нове завдання виконує з незначною допомогою вчителя, переказує спосіб його виконання.

 Виявляє інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

 

111

Учень (учениця)правильно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, виокремити в ньому головне та другорядне. Майже не помиляється у відтворенні конкретних відомостей.

 Самостійно й правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в зошиті, обґрунтовує висновки, встановлює зв’язки і залежності об’єктів природи, формулює висновки. Самостійно й адекватно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних умовах. Самостійно й правильно виконує предметні, розумові, загально навчальні дії та аналогічні завдання. Пояснює спосіб їх виконання та використовує при розв’язанні інших аналогічних завдань. Нове завдання виконує з незначною допомогою вчителя, може відтворити (переказати) спосіб його виконання.

 Виразне стійке позитивне ставлення до навчання. Виявляє інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

112

 Учень (учениця)правильно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, виокремити в ньому головне та другорядне. Самостійно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних та нових умовах. Самостійно й правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в зошиті, формулює й обґрунтовує висновки, встановлює зв’язки і залежності об’єктів природи. Нове завдання виконує самостійно, може відтворити (переказати) спосіб його виконання.

 Виявляє виразне стійке позитивне ставлення до навчання, інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень за рівнями і балами конкретизуються відповідно до навчальної програми для кожного етапу навчання.

Перевірка знань учнів здійснюється різними способами. Найпоширенішими на уроках є усне опитування, виконання письмових і практичних завдань.

За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмного матеріалу попередніх і поточних уроків. Учитель ураховує правильність відповіді, повноту знань, усвідомлення матеріалу, вміння застосовувати знання, послідовність викладу. Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді прикладами з підручника, із власного життя, спостережень, висновками з проведених дослідів, користувалися наочними посібниками тощо.

Письмову перевірку здійснюють для виявлення рівня засвоєння знань,  вміння відтворювати їх у певній послідовності, фіксувати результати спостережень. Певною мірою виявляється сформованість умінь і навичок, ставлення до навчальної діяльності, вчителя, самого себе. Відповідні завдання учні виконують тільки в зошиті з друкованою основою. Вимоги щодо оформлення записів аналогічні до оформлення зошитів з інших предметів. Зошит систематично перевіряють. Результати оцінювання виставляють у журнал два рази на семестр.

Практичні завдання дають змогу перевіряти вміння дітей використовувати набуті знання на практиці, застосовувати дослідницькі прийоми роботи.

Можливі індивідуальне, групове і фронтальне опитування, поєднання усного і письмового способів перевірки знань, використання ігрових ситуацій, розв'язання ситуативних завдань, їх драматизація.

У процесі навчання контроль та оцінювання можуть бути: поточним,тематичним, підсумковим.

Поточний контроль здійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом поурочної теми. Основна його функція — навчально-коригуюча. Поточна перевірка, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням учителя. У балах оцінка може виставлятися за винятково правильні, повні відповіді з метою заохочення і стимулювання успішної навчальної діяльності.

Тематичнийконтроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з певного  розділу навчального предмета. Підсумковий контроль дозволяє перевіряти й оцінювати навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом «Природознавства» на кінець навчального року або вивчення курсу. У процесі підсумкового контролю перевіряється система природознавчих понять, які відображають ознаки, властивості об’єктів і явищ природи, закономірні зв'язки і залежності між ними, навички й уміння, передбачені навчальною програмою.

Підсумкова оцінка виставляється в балах з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з «Природознавства».

У першому класі загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих дітей оцінювання навчальних досягнень учнів повною мірою за пропонованою системою не проводиться. Учень переводиться до 2-го класу на підставі підготовленої вчителем психолого-педагогічної характеристики, в якій визначається у вербальній формі загальний рівень засвоєння навчального матеріалу (загальний рівень навчальних досягнень), тобто бальна оцінка не виставляється.

 

ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я(підготовчий, 1-4 класи)

Предмет «Основи здоров’я» має головну мету – розвивати в учнів здоров’язбережувальну компетентність: набувати знань про здоров’я та безпеку, розвивати навички безпечної поведінки для життя і здоров’я, набувати досвіду здорового і безпечного способу життя, формувати в учнів ціннісне ставлення до власного життя і здоров’я.

Об'єктами оцінювання в учня допоміжної школи у процесі вивчення основних навчальних предметів є передусім структурні компоненти його навчально-практичної (учіння) та здоров’язбережувальної діяльності, а саме:

1. Змістовий компонент‑ знання про здоров’я та безпеку життєдіяльності як об'єкт вивчення (уявлення, поняття, явище тощо, в т.ч. про правила, засоби перетворення об'єкта, про вимоги до результату; про складові та послідовність виконання завдання як одиниці навчальної діяльності тощо).

Змістовий компонент конкретизується відповідно до змісту навчання навчального предмета «Основи здоров’я».

При оцінці підлягають аналізу наступні характеристики знань:

- повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі);

- правильність (від не завжди точного до правильного відтворення навчального матеріалу);

- усвідомленість (від розуміння в основному, переказу, до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне);

- застосування знань: адекватність; самостійність в умовах різної міри новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові); надання допомоги.

2. Операційно-організаційний компонент‑ дії, способи дій (вміння, навички), діяльність:

а) предметні (відповідно до змісту навчального предмету «Основи здоров’я»);

б) розумові (порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати тощо) та загальнонавчальні (аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, діяльності в цілому; вміння користуватися підручником та іншими доступними джерелами інформації);

в) практичні навички та вміння ‑ виконання дій та завдань здоров’язбережувального характеру.

При оцінці підлягають аналізу наступні характеристики дій:

- правильність;

- швидкість (норми часу визначає вчитель).

Також слід враховувати особливості виконання завдань, а саме:

- розуміння завдання;

- рівень новизни умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове);

- самостійність виконання (контроль, допомога: практична ‑ спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна - повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна - стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги);

- усвідомленість способу виконання завдання (від переказу до пояснення);

- якість виконаної роботи;

- цілеспрямованість, поетапність виконання тощо.

3. Емоційно-мотиваційний компонент‑ ставлення до навчання.

При оцінці підлягають аналізу наступні його характеристики:

- характер і сила (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне),

- дійовість (від споглядального (пасивного) до дійового),

- сталість (від епізодичного до сталого).

В основному зазначені характеристики змістового, операційно-організаційного та емоційно-мотиваційного компонентів учіння дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І ‑ початковий, II ‑ середній, III ‑ достатній, IV ‑ високий) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, відповідних їм оцінок (у балах) в учнів початкових класів з навчального предмета «Основи здоров’я».

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів:

І рівень ‑ початковий. Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно, не завжди точно відтворює незначний обсяг основного навчального матеріалу. За словесною інструкцією та за зразком і допомогою вчителя виконує окремі дії здоров’язбережувального змісту. Ставлення до навчання байдуже або недостатньо позитивне. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя.

ІІ рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює до половини обсягу навчального матеріалу. Зміст розуміє частково. За допомогою вчителя відтворює (переказує) спосіб виконання завдання, визначає суттєві ознаки об’єктів, явищ, характеризує окремі уявлення програмового матеріалу. Здатний частково самостійно відтворити окремі дії здоров’язбережувальних навичок. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове і стале. Потребує контролю та стимулювання діяльності за ситуацією.

ІІІ рівень ‑ достатній. Учень (учениця) в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково чи за допомогою вчителя пояснити. Демонструє достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання. Під керівництвом вчителя застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички за аналогією. Несистематично дотримується основних правил здорового способу життя. Потребує допомоги в окремих випадках.

IV рівень ‑ високий. Учень (учениця)  правильно, логічно і повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, пояснити його на прикладах з підручника та власного досвіду. Застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички в аналогічних та відносно нових умовах. Здатний відносно самостійно і правильно вирішувати аналогічні та відносно нові завдання здоров’язбережувального змісту. Здатний пояснити використаний спосіб виконання завдання та застосувати для розв’язання іншого. Демонструє стале, виразно-позитивне ставлення до навчання. Дотримується правил здорового способу життя, переконує інших вести здоровий спосіб життя, оцінює різну інформацію щодо здоров’я і безпеки.

Рівень

Бал

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I - початковий

1

Учень (учениця) володіє елементарними уміннями на рівні копіювання зразка способу дії основних здоров’язбережувальних навичок. Дії переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує повної підтримки та супроводу з боку вчителя.

2

 

Учень (учениця) за допомогою учителя фрагментарно, не завжди правильно відтворює окремі (суттєві) елементи, ознаки об’єкта вивчення. За повної підтримки вчителя частково виконує окремі дії здоров’язбережувальних навичок. Потребує постійного контролю та стимулювання. Ставлення до навчання байдуже. Поведінка ситуативна.

3

Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно, не завжди точно відтворює незначний обсяг основного навчального матеріалу. За словесною інструкцією та за зразком і допомогою вчителя виконує окремі дії здоров’язбережувального змісту. Ставлення до навчання байдуже або недостатньо позитивне. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя.

II – середній

4

Учень (учениця) з використанням наочності відтворює (не завжди точно) до половини обсягу основного навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, виокремити в ньому суттєве та другорядне не може. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання здоров’язбережувального змісту. Ставлення до навчання недостатньо позитивне та епізодичне. Потребує стимулювання, постійної активізації та контролю.

5

Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) до половини обсягу основного навчального матеріалу. За допомогою вчителя періодично визначає суттєві ознаки об’єктів, явищ, характеризує окремі уявлення програмового матеріалу. Здатний виконувати за зразком та за вербальною допомогою окремі дії та прості завдання здоров’язбережувального характеру, застосовувати набуті знання. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове і стале. Потребує стимулювання, активізації та контролю..

6

Учень (учениця) відтворює до половини обсягу навчального матеріалу. Зміст розуміє частково. За допомогою вчителя відтворює (переказує) спосіб виконання завдання, визначає суттєві ознаки об’єктів, явищ, характеризує окремі уявлення програмового матеріалу. Здатний частково самостійно відтворити окремі дії здоров’язбережувальних навичок. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове і стале. Потребує контролю та стимулювання діяльності за ситуацією.

III – достатній

7

Учень (учениця) в основному правильно відтворює матеріал більшої частини програмового змісту. Матеріал здебільшого розуміє. За допомогою вчителя може пояснити свою відповідь. За вказівкою вчителя здатний самостійно, але не завжди правильно, виконати окремі дії, прості завдання, відтворити (елементарно переказати) спосіб виконання завдання. Виявляє ознаки позитивного ставлення до здоров’я та власної безпеки в окремих ситуаціях. Епізодично виконує окремі правила здорового способу життя. Потребує контролю та стимулювання з боку вчителя.

8

Учень (учениця) в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу. За допомогою вчителя аналізує практичні ситуації, передбачені програмою. Виконує основні дії здоров’язбережувальних навичок. Виявляє позитивне ставлення до здоров’я та власної безпеки. За незначної допомоги вчителя застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички у стандартних ситуаціях. Потребує стимулювання вчителя за ситуацією. Демонструє достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання.

9

Учень (учениця) в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково чи за допомогою вчителя пояснити. Демонструє достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання. Під керівництвом вчителя застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички за аналогією. Несистематично дотримується основних правил здорового способу життя. Потребує допомоги в окремих випадках.

IV - високий

10

Учень (учениця) в основному правильно і повно відтворює знання
в програмовому обсязі, елементарно пояснює сутність уявлень і понять здоров’язбережувального змісту; за допомогою вчителя аналізує ситуації, передбачені програмою. Під контролем вчителя самостійно виконує дії та завдання в аналогічних умовах. За спонукою вчителя здатен оцінити стан власного здоров’я і власну поведінку в ситуаціях, передбачених програмою; дотримується основних правил здорового способу життя..

11

Учень (учениця) правильно, логічно і повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може пояснити, виокремити в ньому головне (суттєве) та другорядне (несуттєве). За незначною допомогою вчителя аналізує нестандартні ситуації та розповідає про шляхи виходу з них. Самостійно застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички у стандартних ситуаціях. Виявляє позитивні наміри щодо власного здоров’я і власної поведінки в ситуаціях, передбачених програмою; дотримується правил здорового способу життя.

12

Учень (учениця) правильно, логічно і повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, пояснити його на прикладах з підручника та власного досвіду. Застосовує здоров’язбережувальні уміння і навички в аналогічних та відносно нових умовах. Здатний відносно самостійно і правильно вирішувати аналогічні та відносно нові завдання здоров’язбережувального змісту. Здатний пояснити використаний спосіб виконання завдання та застосувати для розв’язання іншого. Демонструє стале, виразно-позитивне ставлення до навчання. Дотримується правил здорового способу життя, переконує інших вести здоровий спосіб життя, оцінює різну інформацію щодо здоров’я і безпеки.

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою здійснюється на основі врахування рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності (дієвість знань, умінь і навичок, вмотивованість до здорового і безпечного способу життя та його дотримання) та передбачає:

1) оцінювання у межах матеріалу, визначеного навчальною програмою «Основи здоров’я»;

2) оцінювання у межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, зумовлених особливостями їхнього психофізичного розвитку;

3) оцінювання відповідних розвитку учнів якісних характеристик навчальних досягнень;

4) оцінювання за принципом позитивізму, тобто врахування рівня досягнень учня, а не його невдач.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю є поточне, тематичне та підсумкове.

Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю потрібно пам’ятати, що в підготовчому та першому класах навчальні досягнення учнів з основ здоров’я не підлягають оцінюванню). Тому необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

1) підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

2) набуття умінь і навичок, що сприяють підвищенню рівня фізичної, соціальної, духовної та психічної складових здоров’я;

3) позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового і безпечного способу життя.

 

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: internat26 (14.03.2016)
Переглядів: 2006 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • Create a Free Website
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store

  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz